ВІЛ-інфекція — це прогресуюче довготривале інфекційне захворювання, яке розвивається в результаті інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і характеризується прогресуючим ураженням імунної системи людини, що проявляється вторинними інфекціями, пухлинами та іншими патологічними проявами.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це термінальна стадія інфекційної хвороби, викликаної ВІЛ. ВІЛ вражає певні клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що захищають організм людини від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій.

ВІЛ-інфікована людина – це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров`ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини. Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших.

Вірус є відносно нестійким у зовнішньому середовищі. Так, при висушуванні лімфоїдних клітин, інфікованих ВІЛ, вірусна активність зникає протягом декількох діб, в рідкому середовищі при температурі 23-27°С вірус зберігає активність протягом 15 днів, при 36-37°С – 11 днів; в крові, призначеній для переливання, вірус переживає роки, а в замороженій сироватці його активність зберігається до 10 років; ВІЛ швидко гине при використовуванні дезинфікуючих засобів, ультрафіолетового опромінювання; при нагріванні вище 56°С втрачає активність через 30 хв.

Основні шляхи передачі ВІЛ:

  • 1. Статевий – при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;
  • 2. Парентеральний – через кров, насамперед через спільні шприці та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин та забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент;
  • 3. Від ВІЛ-інфікованої матері до дитини – інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.

Підвищений ризик інфікування спостерігається серед споживачів ін’єкційних наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін`єкційним шляхом; сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту – презервативи (особливо небезпечний щодо ризику зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до пошкоджень, через які вірус проникає в кров, дещо менш ризикованим є оральний секс, хоча віруси із сперми можуть проникати в організм і через поранену оболонку ротової порожнини); серед сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, при наявності у них венеричних хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість інфікованих ВІЛ лімфоцитів (жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому акті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих жінок).

У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров`я вагітної, кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 – 12 тижні вагітності, проте у більшості випадків зараження немовлят відбувається в момент пологів.

Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпечують безпеку їх застосування.

-11-638

ВІЛ не передається: через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження; побутовим шляхом- через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, коли на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування – бані, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись в громадському транспорті.Через укуси комарів чи інших комах. В організмі комахи вірус розмножуватись не здатен.

Клінічні прояви:

Перші прояви хвороби спостерігаються в середньому через 1,5 – 3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічні поти, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2 – 3 тижні, і людина наче одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших. Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті решт вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.

На сьогоднішній день науково обґрунтованих методів лікування, що приводили б до одужання, ще не знайдено, проте розроблена так звана антиретровірусна терапія(АРТ), яка значно подовжує життя і покращує стан ВІЛ-інфікованих, віддаляє прояви СНІДу, зменшує число смертей від цієї хвороби. При цьому чим раніше встановлено діагноз ВІЛ-інфікування, тим кращий ефект від АРТ, кращий прогноз щодо тривалості і якості життя з ВІЛ.

Найкращим і найдешевшим засобом запобігання зараження ВІЛ залишаються профілактичні заходи, додержання яких дозволить виключити із свого життя ризиковані моменти (захищений секс з використанням презервативів, використання одноразових шприців і голок з наступною їх утилізацією, використання сучасних перинатальних технологій тощо).

Якщо у Вашому житті були сумнівні зв’язки чи інші фактори ризику щодо інфікування ВІЛ- пройдіть діагностичне анонімне обстеження у найближчій до Вас лабораторії. У КЗ «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» здійснюється безкоштовне анонімне надання послуг з ДКТ (добровільного консультування та тестування) щодо ВІЛ з допомогою швидких тестів.

За додатковою інформацією щодо ВІЛ та у разі бажання пройти анонімне обстеження звертатися за телефонами: (0532)-59-03-17, (0532)-55-71-91, (0532)-60-96-91

Заступник головного лікаря
КЗ «ПРКЦ ПМД» з медичного

обслуговування населення

Великоіваненко С.Г.