14 червня Всесвітній день донора. Чому саме 14 червня? Бо саме в цей день у 1868 році народився австрійський лікар-імунолог, нобелівський лауреат Карл Ландштейнер (помер у 1943 році). Цей учений у 1930 році класифікував людську кров за групами. Саме за це відкриття він отримав Нобелевську премію у галузі медицини. Розподіл людської крові на групи став вирішальним фактором, який необхідно враховувати при переливанні крові від донора до реципієнта.

Що ж таке група крові? Це генний код, закладений в імунній системі людини, який пройшов еволюційний розвиток впродовж тисячоліть. На початку історії людства всі мешканці Землі, незважаючи на колір шкіри, мали одну групу крові, стверджують учені. Це було зумовлено перш за все тим, що первісна людина, де б вона не мешкала, споживала однакову їжу (м’ясо, плоди дерев) та перебувала в однакових життєвих умовах. Згодом умови життя почали різнитися залежно від географічного розташування.

В північних регіонах земної кулі зникали кочові племена, утворювалися міста, все більше споживалася їжа рослинного походження. Вживання білкової їжі рослинного походження сприяло утворенню в організмі людини інших генів, так званих «вегетаріанських». Внаслідок цього виникла друга група крові А. Перша позначається літерою О. Тривав природний відбір. Час від часу виникали епідемії інфекційних хвороб – холери, тифу. Вижити в таких умовах могли лише люди зі стійким імунітетом. Особи з другою групою виявилися менш уразливими.

Внаслідок великого переселення народів з північного сходу прийшли племена, що вживали переважно молочну їжу. Вони несли у собі ген третьої групи крові – В. А у 1902 році італієць Альфредо Декастелло описав четверту групу крові, вона позначається АВ. Як видно з літер, четверта група – це поєднання другої та третьої груп. Групи крові відрізняються між собою лише тим, що в червоних клітинах крові – еритроцитах – містяться особливі білки, які називають антигенами, саме вони відповідають за видову специфічність клітин. Ця специфічність і визначає кров тієї чи іншої групи.

Як беруть кров, які є види донорства, хто може стати донором?

За 1 забір зазвичай беруть 450мл + 40 мл крові – це 6-8% від загальної маси тіла дорослої людини. Осіб легших за 50 кг або зростом нижче 150 см у індивідуальному порядку до здачі крові може допустити лікар-трансфузіолог.
Донорами не можуть бути люди, які хворіли або хворіють на СНІД, носії ВІЛ-інфекції, сифілісу, вірусних гепатитів, туберкульозу, із гіпертонічною хворобою ІІ-ІІІ ст., ішемічною хворобою серця, атеросклерозом. А також мають захворювання нирок, органів травлення, гострі запалювальні процеси. Детальну інформацію щодо переліку протипоказань до донорства крові надають у медичних закладах.

Цільну кров рекомендують здавати не частіше 5 разів на рік. Повністю склад крові відновлюється упродовж 30-40 днів. Щоб відновлення відбулося швидше, радять пити багато рідини – соки, чай. А раціон донора завжди повинен містити білок, від якого залежить рівень гемоглобіну в крові. Продукти, що містять білок – м’ясо, буряк, гречка, сочевиця, квасоля і всі бобові, риба та ін.

Регулярне донорство сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, подагри та навіть ожиріння. Адже регулярна здача крові омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози та інших органів травлення. До того ж кров беруть лише у здорових людей, відтак, донорство – нагода перевірити власний стан здоров’я.

bu-yil-ne-kadar-kan-bagisinda-bulunuldu

Щоб бути донором, важливо вести здоровий спосіб життя: правильно харчуватися, відмовитися від надмірного вживання алкоголю та від куріння.

Перед здачею крові:

  • напередодні необхідно повечеряти, але відмовитися від жирної їжі, молочних продуктів;
  • можна вживати солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, варені крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральну воду, овочі, фрукти (крім бананів);
  • не вживати алкоголь за 48 годин до процедури;
  • пити більше рідини;
  • не вживайте ліки, особливо, які містять анальгін, аспірин за 72 години до процедури;
  • добре відпочити, виспатися;
  • легко поснідати у день процедури;
  • не курити за 2 години до та 2 години після процедури.

Після процедури:

  • відпочити 10 хвилин;
  • випити солодкий чай, з’їсти щось легке;
  • у цей день краще уникати надмірних фізичних навантажень;
  • алкоголь краще не вживати щонайменше протягом 8 годин;
  • протягом наступних 2 діб бажано регулярно та добре харчуватися та вживати багато рідини.

Для заохочення здачі крові держава пропонує донорам пільги: з метою адаптації організму до крововтрати чинним Законом України передбачено звільнення донора від роботи в день кроводачі і на наступний день після неї зі збереженням середньої місячної заробітної плати. Якщо, за домовленістю із роботодавцем, донор у день здачі крові виходить на роботу, вихідний переноситься на іншу дату. У випадку, коли доброволець здійснює процедуру під час відпустки, то відпустка продовжується на відповідну кількість днів.

В Полтавському районі донорство з кожним роком набирає обертів. Наш район є лідером по заготівлі донорської крові в Полтавській області. Фахівці Комунального закладу «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» щиро дякують донорам, які віддають добровільно частину себе та рятують життя людей, які потребують їхньої допомоги.

Хай донорство дає Вам відчуття гордості і радості за врятоване життя! Даруйте здоров’я та будьте здорові!

Заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Великоіваненко С.Г.